Чи правда, що у процесі реформи Укроборонпром буде ліквідовано? Ні, не правда

До уваги матеріал провідного спеціаліста управління комунікацій ДК «Укроборонпром» Юлії Шапошнікової (Yuliia.Shaposhnikova@ukroboronprom.com), розісланий на підприємства Концерну — ліва колонка. Коментар сайту ukroboronprom.info — права колонка.

РЕФОРМА УКРОБОРОНПРОМУ:

ЗАПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ

КОМЕНТАР ukroboronprom.info

Чи правда, що у процесі реформи Укроборонпром буде ліквідовано?

Так, правда. На зміну Державному концерну “Укроборонпром” буде утворено новий оборонний холдинг.

Ні, не правда. ДК «Укроборонпром» не ліквідується, а змінює організаційно-правову форму з розширеними повноваженнями щодо втручання в господарську діяльність підприємств.

Укроборонпром мав бути ліквідований ще у 2014 році, за результатами виконання Протокольного рішенням засідання КМУ від 23.09.2014 № 80, яким Статут Концерну і Закон «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» визнано такими, що не відповідають Конституції і законодавству України:

“ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № 80

Засідання Кабінету Міністрів України

від 23 вересня 2014 року

7. Рішення з окремих питань

1. Мінекономрозвитку разом з Мін′юстом, Мінфіном, Міноборони та Державним концерном “Укроборонпром” у зв’язку з неможливістю здійснення Кабінетом Міністрів дієвого контролю за функціонуванням Державного концерну “Укроборонпром” і підприємств, що входять до його складу, та з метою підвищення ефективності функціонування підприємств оборонно-промислового комплексу, забезпечення здійснення належного контролю та підвищення відповідальності керівництва Концерну за результати господарської діяльності та стан використання майна опрацювати питання щодо внесення змін до Закону України “Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі” та Статуту Концерну щодо приведення їх у відповідність з Конституцією України, та Законами України “Про Кабінет Міністрів України”, “Про центральні органи виконавчої влади”, “Про управління об’єктами державної власності”, іншими законами та подати у двотижневий строк Кабінетові Міністрів узгоджені пропозиції”.

Прем’єр-міністр України               А. ЯЦЕНЮК

Міністр Кабінету Міністрів         О. СЕМЕРАК”.

Протокольне рішення Уряду Міністром економічного розвитку і торгівлі Айварасом АБРОМАВИЧУСОМ не було виконано.

 

Кому належатиме новий оборонний холдинг, утворений замість ДК “Укроборонпром”?

Єдиним власником нового оборонного холдингу буде держава Україна.

Маніпуляція. Схема перетворення Укроборонпрому в оборонний холдинг у законопроекті № 3822 побудована так, що ні Президент України, ні Кабінет Міністрів, ні РНБОУ, ні Мінстратегпром, ні Фонд державного майна не матимуть важелів впливу і засобів контролю за діяльністю Концерну.

Особливості перетворення Концерну і підприємств-учасників полягають у тому, що спочатку сам Концерн змінює свою організаційно-правову форму господарювання з «державного концерну» на «акціонерне товариство», стає правонаступником усіх прав і обов’язків Державного концерну «Укроборонпром».

В подальшому перетворення державних унітарних підприємств в господарські товариства здійснює сам Концерн: «Для підготовки підприємства до перетворення уповноважений суб’єкт управління (Укроборонпром) здійснює заходи з безоплатної передачі майна підприємств та господарських товариства в оборонно-промисловому комплексі, 100 відсотків акцій якого належать державі, та повідомляє про план заходів з безоплатної передачі майна суб’єкта управління».

Схема запозичена з Закону № 4442-VI 2012 про перетворення Державної адміністрації залізничного транспорту України, але не враховує того, що Концерн не є державним органом, а є суб’єктом господарювання з делегованими Урядом повноваженнями щодо управління об’єктами державної власності (майном) в ОПК.

Отже, не легітимно створеному у 2010 році і безконтрольному Укроборонпрому надаються виняткові повноваження у контролі за всіма аспектами функціонування і перетворення підприємств ОПК.

Що відбуватиметься з підприємствами, які наразі входять до складу Укроборонпрому, в процесі трансформації?

 

Буквально нещодавно згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1229 зі складу Укроборонпрому було виведено 17 державних підприємств та передано корпоративні права ще 2 акціонерних товариств: 18 – до Фонду держмайна, 1 – до Міноборони. Ці 19 підприємств багато років не вели господарської діяльності, нічого не виробляли та втратили зв’язок з оборонно-промисловим комплексом (ОПК), а тому рішенням Уряду їх було виведено зі складу Концерну.

 

Таким чином, сьогодні до складу ДК “Укроборонпром” входять 118 підприємств, з яких 21 – на тимчасово окупованій території.

 

Понад 60 підприємств зі 118-ти, що нині входять до складу Концерну та задіяні у виробництві продукції для потреб армії й мають високий потенціал для розвитку, увійдуть до майбутнього оборонного холдингу.

 

Ще частина підприємств, які наразі входять до складу Концерну, перейдуть до іншого холдингу – аерокосмічного. Наприклад, якщо до оборонного холдингу увійдуть підприємства військової авіації, то до аерокосмічного – цивільної авіації. Іншими словами, підприємства, які увійдуть до нового оборонного холдингу, працюватимуть передусім над зміцненням обороноздатності України.

 

Решта підприємств, які втратили своє значення для обороноздатності нашої держави, або припинять своє існування, або будуть передані в управління іншим суб’єктам – Міноборони, Мінстратегпрому, Державному космічному агентству, Фонду держмайна тощо.

Роз`яснення маніпулятивне. Рішення про перетворення підприємств приймається перетвореним Укроборонпромом, без обґрунтування, розрахунків та прогнозу наслідків.

 

Підприємства продовжують витрачати кошти на утримання численного апарату надбудови, розмір яких надбудова встановлює самостійно.

Суть трансформації:

Безконтрольна, корупційна передача об’єктів державної власності від одного підприємства до іншого, а також продаж їхнього «надлишкового» майна. Категорію «надлишкове майно» Концерн визначатиме сам.

Кому належатимуть підприємства, що увійдуть до складу нового оборонного холдингу?

 

Ці підприємства залишаться у державній власності. Тобто і новий оборонний холдинг, і підприємства, що увійдуть до його складу, належатимуть державі Україна.

Крім того, заборону продавати державні оборонні підприємства, які задіяні у виробництві продукції для потреб української армії, містить і законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”. Цей законопроєкт було ухвалено Верховною Радою України у першому читанні 29 січня цього року та наразі очікується його розгляд і ухвалення в цілому.

Неправда. Формально, перетворені в акціонерні товариства підприємства належатимуть державі в особі ДАХК «Оборонні системи», а фактично — усіма сферами їх діяльності управлятиме апарат Концерну, перетвореного в апарат холдингу. Крім того, законопроект передбачає утворення товариств з обмеженою відповідальністю.

 

Заборона продавати державні оборонні підприємства не діє, тому що Кабінетом Міністрів до цього часу не виконано рішення РНБОУ, уведеного в дію Указом Президента України від 15.03.2019 № 79 щодо подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» стосовно виключення з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємств-учасників Державного концерну «Укроборонпром» та включення їх до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Тобто, існують високі ризики неконтрольованого державою перетворення підприємств з подальшою їх ліквідацією.

Яку організаційно-правову форму матимуть підприємства, що увійдуть до складу нового оборонного холдингу?

Підприємства, що увійдуть до складу нового оборонного холдингу, змінять організаційно-правову форму: із державних унітарних чи казенних підприємств  перетворяться на акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. Це передбачено в проєкті закону № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності”, який було ухвалено в першому читанні 29 січня цього року, а наразі очікується його розгляд та ухвалення в цілому.

Процедура перетворення державних унітарних підприємств у акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю під керівництвом Укроборонпрому містить високі ризики їх «дерибану» і незаконної приватизації!

Чому незаконної приватизації?

Тому що Кабінетом Міністрів до цього часу не виконано рішення РНБОУ, уведеного в дію Указом Президента України від 15.03.2019 № 79 щодо подання на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» стосовно виключення з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємств-учасників Державного концерну «Укроборонпром» та включення їх до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані.

Навіщо перетворювати всі державні чи казенні підприємства на акціонерні товариства?

Тому що така юридична (організаційно-правова) форма, як державна чи казенна, суттєво обмежує розвиток науково-виробничого потенціалу підприємств. Крім того, підприємства з такою юридичною формою практично не сумісні з сучасною світовою економікою та наявною бізнес-практикою. За такої форми конкурувати зі світовими гігантами, які є гнучкими та ефективними у виробництві сучасних видів озброєння та військової техніки (ОВТ), практично неможливо.

Зрештою підприємства у формі акціонерних товариств чи товариств з обмеженою відповідальністю зможуть обмінюватися між собою майном, ресурсами й технологіями, що своєю чергою дасть змогу досягати синергії та кращих результатів у виробництві, модернізації і ремонті ОВТ. Нинішня юридична форма не дає права на їх здійснення.

Ні, не правда. Роз’яснення маніпулятивне

Державна форма власності і управління підприємствами не обмежує розвиток їх науково-виробничого потенціалу. Практичний досвід ефективного управління такими підприємствами як «ДержККБ «Луч», «ЗМКБ «Прогрес», НВК «Іскра» та інших, спростовує хибне твердження, що держава не в змозі ефективно управляти підприємствами. Проблема полягає тільки в управлінських кадрах, їх доброчесності та професійності..

Навпаки, починаючи з 90-х років, держава корпоратизувала сотні потужних підприємств, у тому числі флагманів ОПК, які на сьогодні збанкрутували і зникли.

Укроборонпрому у 2012 за рішенням Уряду передано в управління корпоративні права 9-ти акціонерних товариств, у тому числі ПАТ «Завод «Маяк», ПАТ «Київський завод «Радар», ПАТ «УкрНДІАТ», ВАТ «Меридіан» ім. С. А. Корольова», «ВАТ «Завод «Квант», ПАТ «НВО «Київський завод автоматики ім. Петровського», ДАХК «Артем» та інші.

За 8 років їхнім управлінням Укроборонпром мав всі можливості відшукати стратегічного інвестора і залучити інвестиції, але відбулося навпаки: у  їх розвиток не було залучено жодної гривні/цента приватних інвестицій і не зроблено їх успішними. Нині всі вони знаходяться у занедбаному стані.

Якою буде структура нового оборонного холдингу?

Акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю будуть об’єднані за 6 напрямами у 6 галузевих субхолдингів:

  • Субхолдинг “Військовий авіаремонт”
  • Субхолдинг “Бронетехніка”
  • Субхолдинг “Радарні системи”
  • Субхолдинг “Морські системи”
  • Субхолдинг “Високоточне озброєння”
Субхолдинг “Боєприпаси та спецхімія”

Структура об’єднання підприємств має визначатися вищим керівництвом держави, а не Укроборонпромом, зокрема, Стратегією розвитку ОПК, затвердженою Президентом України, як це і передбачено Законом України «Про національну безпеки України» і «Стратегією національної безпеки України».

Основою об’єднання має бути не галузевий принцип, запропонований Укроборонпромом, а науково-технічна і виробничо-технологічна кооперація підприємств, що склалася, за умови наявності стабільного портфелю замовлень. В протилежному випадку, штучне об’єднання підприємств у субхолдинги за галузевою ознакою є авантюрою, яка завершиться банкрутством таких підприємств.

Крім того, замість однієї непідконтрольної Кабміну «прокладки» (ДК «Укроборонпром»), над підприємствами з’являться ще дві: ДАХК «Оборонні системи» і субхолдинги.

Натомість, Воєнною доктриною передбачено створення максимально можливих замкнених циклів розроблення і виробництва найважливіших зразків озброєння, спеціальної і військової техніки.

Якою буде роль нового оборонного холдингу, що прийде на зміну ДК “Укроборонпром”?

Новий оборонний холдинг, що прийде на зміну ДК “Укроборонпром”, виконуватиме роль корпоративного центру, “стратегічного архітектора” усієї реформи. Холдинг візьме на себе лідерство в усіх організаційних перетвореннях, здійснюватиме контроль та нестиме відповідальність за реалізацію стратегії, бізнес-планів, виконання встановлених правил та політик.

На сьогодні за Статутом Концерн не несе ніякої відповідальності за зобов’язаннями держави, а також за зобов’язаннями підприємств-його учасників.

Задекларована роль перетвореного  в оборонний холдинг Укроборонпрому — пустопорожні гасла.

Ніякої відповідальності холдинг не нестиме. Політичну відповідальність, у разі провалу реформи, нестиме Кабмін. Причина проста: жоден працівник оборонного холдингу не є і не буде державним службовцем, який приймає присягу на вірність Конституції і Законам України та несе адміністративну і кримінальну відповідальність за прийняті рішення.

Справжня мета законопроекту полягає у збереженні безконтрольної діяльності Концерну з управління ОПК та надання йому ще більших преференцій і повноважень з контролю та управління усіма сферами діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу (господарською, фінансово-економічною, науково-технічною, кадровою та іншою).

Що означає корпоратизація підприємств Укроборонпрому, про яку наразі звідусіль говорять?

 

Реформа Укроборонпрому передбачає запровадження сучасної системи управління державними підприємствами ОПК. Цю систему створено відповідно до міжнародних стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку – прозорості, підзвітності, незалежному врядуванні, контролі. Врешті-решт це і зветься корпоратизацією.

Неправда. Під прикриттям гасла «запровадження сучасної системи управління», замаскованою є справжня мета законопроекту № 3822:

  • змінити вивіску «Державний концерн» на «Державну акціонерну холдингову компанію»;
  • дозволити новоутвореній структурі без будь-якого контролю з боку держави здійснити корпоратизацію і приватизацію державних підприємств.

Що стосується «міжнародних стандартів управління», то корпоративне врядування ОЕСР рекомендує впроваджувати у таких галузях економіки:

  • комунальне господарство;
  • інфраструктура;
  • енергетика;
  • транспорт;
  • надання послуг у сфері телекомунікації;
  • надання послуг у фінансовому секторі;
  • надання послуг у секторі вуглеводнів (нафта, газ) і таке інше.

Жодного слова або посилання щодо необхідності застосування моделі корпоративного управління в оборонних галузях промисловості держав у керівних принципах ОЕСР немає.

Навпаки, дається застереження, що при запровадженні корпоративних принципів управління на державних підприємствах, які мають подвійні цілі: — господарську (отримання прибутку) та виконання певної функції у політиці держави (наприклад, забезпечення потреб оборони і безпеки держави) виникають додаткові складнощі і проблеми, пов’язані з їх узгодженням.

Рекомендації ОЕСР не заперечують можливість існування централізованого врядування діяльністю державних підприємств. Це окремий вибір кожної держави. У цьому випадку органам державної влади (урядам держав) рекомендується дотримуватися таких керівних принципів:

  • господарська діяльність державних підприємств не повинна користуватися будь-якою непрямою фінансовою підтримкою, яка б надавала їй перевагу над конкурентами з приватного сектору чи від інших державних підприємств, на кшталт пільгового фінансування, списання податкової заборгованості, пільгового кредитування тощо;
  • при здійсненні господарської діяльності держпідприємства не повинні отримувати фактори виробництва (енергію, воду чи землю) за більш сприятливими ціною чи умовами, ніж ті, що їх отримують конкуренти з приватного сектору;
  • від господарської діяльності державних підприємств необхідно вимагати норми прибутку, що, з урахуванням умов їх функціонування, відповідають показникам приватних підприємств-конкурентів;
  • коли держпідприємства беруть участь у державних закупівлях в якості учасника торгів чи замовника, відповідні процедури повинні бути конкурентними, не дискримінаційними та захищеними відповідними стандартами прозорості.
Отже, посилання у законопроекті 3822 на рекомендації ОЕСР є маніпулятивним і спекулятивним.

Чим модель корпоративного управління державними підприємствами ОПК краща за ту, що є зараз?

Корпоратизація дасть змогу створити на 100% нову сучасну оборонно-промислову компанію (холдинг), яка буде:

  • підзвітна єдиному акціонеру – державі;
  • відкрита для інвесторів і трансферу технологій;
  • прогнозована для партнерів;
  • ефективна в управлінні;
  • надійна для створення озброєння та військової техніки;
  • убезпечена від корупційних ризиків і прямого політичного впливу.

Крім того, управління новим оборонним холдингом здійснюватиметься через незалежну Наглядову раду. До складу Наглядової ради увійдуть незалежні члени, кількість яких повинна становити не менше однієї третини.

Неправда.

Існуючу модель управління ОПК шляхом утворення Державного концерну «Укроборонпром» було ініційовано у 2010 році громадянином Російської Федерації Дмитром САЛАМАТІНИМ і запроваджено за часів президентства Віктора ЯНУКОВИЧА з метою ізоляції ОПК і виведення його з-під контролю Уряду напередодні військової операції в Криму і на сході України, про що свідчить Протокольне рішення Уряду (дивись пункт 1).

Модель корпоративного управління 9-ма акціонерними товариствами вже апробована була Укроборонпромом протягом 8-ми років управління.

Жодних успіхів.

Що буде із працівниками підприємств-учасників у процесі трансформації ДК “Укроборонпром”?

 

Законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” містить гарантію, що в процесі перетворень підприємств на акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю робочі місця буде збережено.

Неправда.

При цьому у законопроекті № 3822 не містяться положення щодо збереження керівників підприємств. Прогноз руйнівних наслідків реформування ОПК за процедурою законопроекту авторами не досліджувався. Відсутні застереження щодо заборони скорочення персоналу та збереження рівня заробітної плати.

Чи правда, що законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” дає можливість створювати спільні підприємства з вітчизняними та/чи іноземними партнерами?

 

Так, правда. Відповідно до законопроєкту справді дозволяється створювати спільні підприємства з українськими та/чи іноземними партнерами. Це своєю чергою дасть змогу залучати прямі (у тому числі іноземні) інвестиції у розвиток науково-дослідної та виробничої бази підприємств оборонно-промислового комплексу.

 

Неправда.

Урядом України за 30 років укладено більше 30-ти міжнародних договорів про військово-технічне співробітництво, у тому числі з провідними країнами світу. Зазначені договори, зокрема передбачають:

  • спільне виконання дослідно-конструкторських робіт в галузі озброєння та військової техніки;
  • організація спільного виробництва нових систем  звичайних озброєнь та   військової   техніки,  а  також  модернізація  вже розроблених систем звичайних озброєнь та військової техніки
  • спільне виконання програм озброєння.

Проте жодних приватних вітчизняних або іноземних інвестицій у підприємства ОПК, які були корпоратизовані у середині 90-х років, не було залучено. Яскравий приклад, — приватизоване ще у середині 90-х років підприємство «Мотор-Січ», яке розвивалося виключно за рахунок зовнішньоекономічних договорів, у тому числі з Російською Федерацією.

Навпаки, низка промислових і машинобудівних підприємств України, власником яких у 90-ті і 2000-ні роки став російський бізнес, -зруйновано. В Україні немає жодного успішного високотехнологічного підприємства, де власником став російський бізнес.

Особливістю оборонної промисловості будь якої країни є те, що вона створюється для забезпечення потреб оборони власної держави і залучаються у її розвиток, насамперед, державні інвестиції, а не приватні.

 

Чи вирішує реформа Укроборонпрому проблему з надлишковими та непрофільними активами підприємств-учасників? Активами, що не задіяні у виробництві, модернізації чи ремонті ОВТ, але потребують коштів на їх утримання.

Так, вирішує. Законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” дає змогу підприємствам відчужувати нерухоме майно, що понад 3 роки не задіяне  у виробництві і його використання не планується. Це забезпечить підприємствам додатковий фінансовий ресурс на власний розвиток, модернізацію виробництва, фінансування їхніх науково-технічних розробок, інноваційної діяльності.

Крім того, кошти від реалізації надлишкового та непрофільного майна державних підприємств ОПК будуть направлені винятково на розвиток підприємств і не зможуть виводитися з галузі.

 

Маніпуляція.

Концерн відповідно до свого Статуту та законодавства мав протягом 2011 2020 років і має всі можливості, відчужувати майно, яке не задіяне у виробництві ОВТ, непрофільні активи, залучати інвестиції, ініціювати створення нових підприємств тощо.

Чому це не робилося? — питання до всіх попередніх керівників Укроборонпрому.

 

Які ще переваги реформи Укроборонпрому?

Відбудеться оздоровлення підприємств Концерну на всіх рівнях – фінансовому, соціальному, виробничо-технологічному.

Кожне акціонерне товариство чи товариство з обмеженою відповідальністю в результаті трансформації матиме сучасні методи управління, які убезпечать від корупційних ризиків, конфлікту інтересів та прямого політичного впливу.

 

Пропаганда «сучасних методів управління» в ОПК, який є однією із складових сектору національної безпеки і оборони держави є хибною і такою, що руйнує принцип централізованого управління сектором безпеки і оборони держави, передбаченого Воєнною доктриною України.

Жодне із акціонерних товариств, які належать до сфери управління Укроборонпрому: ПАТ «Завод «Маяк», ПАТ «Київський завод «Радар», ПАТ «УкрНДІАТ», ВАТ «Меридіан» ім. С. А. Корольова», «ВАТ «Завод «Квант», ПАТ «НВО «Київський завод автоматики ім. Петровського», ДАХК «Артем» та інші не стало успішним, маючи «сучасні методи управління» у вигляді Наглядових рад, Правління АТ, Президента АТ тощо, тому що проблема ефективної діяльності підприємств полягає не у моделі управління, а в управлінських кадрах.

Чи є ризики для реформи державних оборонних підприємств під час війни?

Усі можливі ризики трансформації підприємств державного ОПК під час війни враховані. Законопроєкт № 3822 “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” передбачає  забезпечення безперервної виробничої діяльності підприємств на період реорганізації.


Неправда!

В умовах замороженого військового конфлікту з Російською Федерацією, наявності в Україні величезної кількості агентів спецслужб Росії, а також розвідувально-диверсійних груп, ризики організації штучного паралічу роботи підприємств оборонно-промислового комплексу під час їх перетворення величезні і, як наслідок, зрив виконання оборонних програм і здійснення оборонних закупівель.

Підтвердженням такому сценарію є розроблений Укроборонпромом спільно з офісом реформ Міноборони і зареєстрований групою народних депутатів Закон України «Про оборонні закупівлі», впровадження якого повністю паралізувало процес формування і виконання оборонного замовлення у 2021 році.


Одним файлом

Лев Дронов

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Optionally add an image (JPEG only)