Запровадження моделі корпоративного управління в ОПК: міфи та реальність

Сектор безпеки та оборони України складається з чотирьох взаємопов’язаних складових:

  • сил безпеки;
  • сил оборони;
  • оборонно-промислового комплексу;
  • громадян та громадських об’єднань, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.

Головним завданням оборонно-промислового комплексу України (далі — ОПК) є забезпечення оперативних спроможностей сил та засобів сектору безпеки та оборони шляхом постачання нових і модернізації наявних зразків озброєння, військової та спеціальної техніки.

Напрями та завдання реформування й розвитку ОПК визначаються Стратегією розвитку ОПК, яка розробляється Мінстратегпромом, схвалюється Кабінетом Міністрів та РНБОУ і затверджується Президентом України.

Така послідовність реформування ОПК передбачена законодавством 1.

Однак, всупереч вимогам законодавства, групою народних депутатів України 09.07.2020 зареєстровано законопроєкт № 3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» метою якого визначено:

«Запровадження моделі корпоративного управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України відповідно до рекомендацій з корпоративного управління суб’єктами господарювання Організації економічного співробітництва та розвитку, формування передумов для підвищення конкурентоспроможності підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, створення умов для залучення інвестицій в оборонно-промисловий комплекс».

Тобто, група народних депутатів перебрала на себе повноваження Мінстратегпрому, Кабінету Міністрів, РНБОУ і Президента України щодо вироблення основних засад державної політики реформування і розвитку ОПК і запропонувала своє бачення моделі управління однією зі складових сектору безпеки та оборони України.

Але, у разі провалу такої моделі управління, політичну відповідальність за наслідки реформи понесуть зазначені вище державні інституції.

Розглянемо, що собою представляє ОЕСР, і чи дійсно ОЕСР вимагає від України запровадження корпоративної моделі врядування в одній зі складових сектору безпеки та оборони держави, — ОПК?

ОЕСР була створена в 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади в рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Особливостями цієї організації є те, що ОЕСР:

  • не видаються резолюції, що зобов’язують;
  • не виділяються грошові кошти у тій чи іншій формі ні своїм членам, ні країнам, які з нею співпрацюють.

Натомість ОЕСР розробляються рекомендації для урядів держав світу щодо удосконалення соціально-економічної політики (не оборонної чи політики безпеки!). Ці рекомендації поєднують у собі позитивний досвід, допомагають знайти шляхи розв’язання соціально-економічних проблем, скоординувати внутрішню та зовнішню політику.

На сьогодні Україна тісно співпрацює з ОЕСР у статусі асоційованого члена у таких сферах: комітет зі сталі, енергетика, транспорт, сертифікація насіння зернових, кукурудзи та сорго, податкова інформація і конкуренція, розвиток малого і середнього бізнесу та підприємництва, державне врядування.

Слід зазначити, що рекомендації ОЕСР мають дещо іншу назву, ніж вона подається у законопроєкті № 3822, а саме: «Керівні принципи корпоративного врядування (а не управління) на підприємствах державної форми власності» 2, і містять поради органам державної влади, яким чином виконати функцію держави, як власника державних підприємств, забезпечити їх підзвітність громадськості на рівні підзвітності публічних компаній своїм акціонерам.

І найголовніше. Корпоративне врядування ОЕСР рекомендує впроваджувати в інтересах суспільства у таких галузях економіки :

  • комунальне господарство;
  • інфраструктура;
  • енергетика;
  • транспорт;
  • надання послуг у сфері телекомунікації;
  • надання послуг у фінансовому секторі;
  • надання послуг у секторі вуглеводнів (нафта, газ) і таке інше.

Жодного слова або посилання щодо необхідності застосування моделі корпоративного управління в оборонних галузях промисловості держав у керівних принципах ОЕСР немає.

Навпаки, дається застереження, що при запровадженні корпоративних принципів управління на державних підприємствах, які мають подвійні цілі: — господарську (отримання прибутку) та виконання певної функції у політиці держави (наприклад, забезпечення потреб оборони та безпеки держави) виникають додаткові складнощі та проблеми, пов’язані з їх узгодженням.

Отже, керівні принципи корпоративного врядування ОЕСР спрямовані на підприємства, які задовольняють суспільні потреби й жодним чином не втручаються у питання оборонної політики та воєнної безпеки держав. Крім того, рекомендації ОЕСР не заперечують можливість існування централізованого врядування діяльністю державних підприємств. Це окремий вибір кожної держави. При цьому органам державної влади (урядам держав) рекомендується дотримуватися таких керівних принципів:

  • господарська діяльність державних підприємств не повинна користуватися будь-якою непрямою фінансовою підтримкою, яка б надавала їй перевагу над конкурентами з приватного сектору чи від інших державних підприємств, на кшталт пільгового фінансування, списання податкової заборгованості, пільгового кредитування тощо;
  • при здійсненні господарської діяльності держпідприємства не повинні отримувати фактори виробництва (енергію, воду чи землю) за більш сприятливими ціною чи умовами, ніж ті, що їх отримують конкуренти з приватного сектору;
  • від господарської діяльності державних підприємств необхідно вимагати норми прибутку, що, з урахуванням умов їх функціонування, відповідають показникам приватних підприємств-конкурентів;
  • коли держпідприємства беруть участь у державних закупівлях як учасник торгів чи замовник, відповідні процедури повинні бути конкурентними, не дискримінаційними та захищеними відповідними стандартами прозорості.

Таким чином, задекларована у законопроєкті № 3822 мета (запровадження моделі корпоративного управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України) нічого спільного немає з Рекомендаціями ОЕСР, а слугує лише ширмою (прикриттям) для якихось інших цілей законопроєкту.

Крім того, це створює нерівні умови господарювання для суб’єктів ОПК державного сектору економіки, у порівнянні з суб’єктами господарювання приватної форми власності, на які не поширюються вимоги такої моделі управління, що погіршить умови господарювання в конкурентному середовищі для таких суб’єктів.

Такий підхід також не враховує інтереси національної безпеки та оборони щодо чіткої координації функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності в оборонно-промисловому комплексі, діяльність якого пов’язана з розробленням, виробництвом, імпортом окремих видів озброєнь, військової та спеціальної техніки, виконанням Планів оборонних закупівель для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.

При визначенні моделі управління підприємством у сфері оборонно-промислового комплексу має застосовуватись підхід, який забезпечить оптимальний вибір моделі управління, виходячи з пріоритетів задоволення потреб національної безпеки та оборони держави та забезпечення оперативної координації діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу.

Відповіді на питання: хто, коли, у який спосіб і з якою метою? — цілеспрямовано лобіював запровадження тільки корпоративної моделі управління в ОПК, потребує окремого дослідження.

 


  1. Закон України «Про національну безпеку України»
  2. Керівні принципи щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

Лев Дронов

1 комментарий

  1. За такі проекти, що протирічать як Конституції, так і рішенням Конституційного Суду треба притягувати до відповідальності. Але у цій владі усім байдуже. Соросята керують країною, а не народ. З автором згоден. А кому цікава ця тема можуть почитати Статті Віктора Штольца та Л. Букрєєвой з цієї теми.

    Але наші нардепи читати не вміють, їм пишуть помічники та помічниці.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Optionally add an image (JPEG only)