Як можна виграти війну коли в Україні замовники та виконавці оборонного замовлення користуються стандартами СРСР 40-річної давнини?

У сфері воєнно-технічної та оборонно-промислової політики Україна отримала у спадок від СРСР “Систему разработки и постановки на производство военной техники”.

Що собою представляє система? — це комплекс взаємопов’язаних організаційно-правових, організаційно-методичних і загально-технічних стандартів, які охоплюють всі стадії життєвого циклу озброєння, військової і спеціальної техніки та встановлюють Порядок проведення наукових досліджень, дослідно-конструкторських робіт з розроблення зразків, випробування, прийняття на озброєння, поставлення на виробництво, супроводження в експлуатації, обслуговування, ремонту та модернізації.

Стандарти серії “В15” — “Система разработки и постановки на производство военной техники”, фактично, були базовими документами, які організовували і регулювали діяльність всіх учасників процесу: державних органів СРСР, підприємств, установ і організацій військово-промислового комплексу. Тобто, в СРСР ці документи мали статус Законів.

Офіційне використання зазначених стандартів в Україні було запроваджено наказом Держстандарту від 11 лютого 1997 р. № 3-ДСК щодо введення в дію Рекомендацій РВ 50–067–97 “Застосування міждержавних стандартів «Системы разработки и постановки на производство военной техники (СРПП ВТ)» в Україні”.

Офіційне використання зазначених стандартів в Україні було запроваджено наказом Держстандарту від 11 лютого 1997 р. № 3-ДСК щодо введення в дію Рекомендацій РВ 50–067–97 “Застосування міждержавних стандартів «Системы разработки и постановки на производство военной техники (СРПП ВТ)» в Україні”.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Досвід практичної роботи підприємств та організацій оборонної промисловості України за цими стандартами під час виконання завдань державного оборонного замовлення вияв ряд проблем, пов’язаних з невідповідністю їх норм і положень Конституції, законодавству та державному устрою України.

Вперше ці проблеми було сформульовано Урядом Юлії ТИМОШЕНКО у Концепції проекту Закону України “Про розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки”, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 1170, де констатується, що:

“… більшість норм і положень зазначених стандартів не відповідає національному законодавству”.

ШЛЯХИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Для розв’язання зазначеної проблеми Уряд Юлії ТИМОШЕНКО цим же розпорядженням визначив, що “необхідним є нормативно-правове урегулювання відносин, пов’язаних з розробленням, виробництвом, експлуатацією, ремонтом, модернізацією озброєння і військової техніки у мирний час та особливий період”.

Наступним розпорядженням Уряду Юлії ТИМОШЕНКО від 1 липня 2009 року № 756 “Про схвалення Концепції створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки” запропоновано “дорожню карту” реформування системи стандартизації та технічного регулювання у сфері розроблення і виробництва військової техніки.

Концепція (“дорожня карта”) передбачає створення національної системи у два етапи шляхом послідовного опрацювання і прийняття взаємоузгоджених:

на першому етапі:

  • актів законодавства;

на другому етапі:

  • державних стандартів;
  • технічних регламентів;
  • актів центральних органів виконавчої влади, у тому числі спільних”.

Концепція також передбачає гармонізацію військових стандартів з державними стандартами, що застосовуються в інших сферах, але регулюють такі самі питання з відповідними міжнародними, європейськими стандартами та стандартами країн — членів НАТО.

СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ, СХВАЛЕНОЇ УРЯДОМ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО

З метою реалізації цієї Концепції Кабінет Міністрів вніс до Верховної Ради законопроект “Про виробництво військової техніки” (реєстр. № 7520 від 27.12.10), який має стати фундаментом національної системи.

Однак, за результатами розгляду Комітетами Верховної Ради, законопроект № 7520 постановою від 05.04.11 № 3175-VI було повернуто на доопрацювання.

Вдруге доопрацьований законопроект Уряд вніс на розгляд Верховної Ради в середині 2013 року з дещо іншою назвою — “Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки” (реєстр. № 2420а від 21.06.13), на який вже 25.11.13 було зареєстровано постанову Верховної Ради про прийняття законопроекту за основу.

Однак, у зв’язку із зміною у 2014 році Уряду, законопроект згідно регламенту було відкликано для підтвердження актуальності.

Втретє внесений Урядом законопроект “Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки” (реєстр. № 7389 від 12.12.17) на сьогодні (вже більше року) опрацьовується Комітетами Верховної Ради України, не дивлячись на те, що Україна знаходиться у стані військового конфлікту.

АЛЬТЕРНАТИВНА КОНЦЕПЦІЯ РНБОУ

У 2016 році Рада національної безпеки і оборони України прийняла іншу Концепцію створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки.

Указом Президента України від 02.08.16 № 323 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони від 20.05.16 “Про заходи з розвитку оборонно-промислового комплексу”, пунктом 3 якого передбачено:

“3. Мінекономрозвитку, Міноборони, Державному космічному агентству та ДК “Укроборонпром”:

  • розробити та затвердити до 20.09.16 дорожню карту реформування системи стандартизації та технічного регулювання у сфері розроблення та виробництва продукції оборонного призначення;
  • організувати та провести до 30.12.16 роботи щодо аналізу стандартів колишнього СРСР на озброєння і військову техніку з метою встановлення доцільності їх подальшого застосування, перегляду чи скасування, забезпечивши фінансування цих робіт у необхідному обсязі”.

Звертає на себе увагу той факт, що виконання цих завдань РНБОУ чомусь доручила виконувати не Кабінетові Міністрів, а Міноборони, Мінекономрозвитку, Державному космічному агентству та Державному концерну “Укроборонпром”.

Водночас, Уряд Юлії ТИМОШЕНКО в особі цих же Міністерств майже 10 років тому, вже проаналізував військові стандарти СРСР серії “В15” і на основі їх аналізу схвалив дорожню карту у вигляді Концепції створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки.

Таким чином у державі виникла ситуація, коли шляхи створення національної системи розроблення і поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки визначено двома нормативно-правовими актами:

1) розпорядженням Уряду Юлії ТИМОШЕНКО від 01.07.09 № 756 “Про схвалення Концепції створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки”;

2) Указом Президента України від 02.08.16 № 323 “Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони від 20.05.16 “Про заходи з розвитку оборонно-промислового комплексу”.

Схоже на те, що проект Рішення РНБОУ готувався поспіхом, без проведення належної фахової та юридичної експертизи. Такої ситуації можна було б і уникнути, достатньо цим ж рішенням РНБОУ запропонувати Уряду Володимира ГРОЙСМАНА скасувати Концепцію, схвалену Урядом Юлії ТИМОШЕНКО.

Однак, цього чомусь не було зроблено. Хотілось би вірити, що тут обійшлося без штатних та позаштатних “радників північного сусіда”, які дуже вміло можуть вносити хаос в нашу систему державного управління та спрямовувати її на хибні шляхи.

Якщо Урядова Концепція базується на Конституції і законах України та передбачає урегулювання системи, спочатку, на законодавчому рівні, то Концепція (рішення) РНБОУ передбачає урегулювання системи на рівні національних стандартів.

СТАН РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ РНБОУ

На виконання зазначеного рішення РНБОУ Мінекономрозвитку, Міноборони та Державним космічним агентством було видано спільний наказ “Про затвердження плану заходів (“дорожньої карти”) щодо реформування системи стандартизації та технічного регулювання у сфері розроблення та виробництва продукції оборонного призначення”.

Відповідно до цього плану Національним органом стандартизації вже розроблено і введено в дію (з грифом “ДСК”) ДСТУ В-П 15.203:2017 “Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення виробів та їхніх складників. Основні положення”, на заміну стандарту СРСР ГОСТ В 15.203-79 “Порядок выполнения опытно-конструкторских работ по созданию образцов”.

Окремого дослідження потребує питання правомірності надання документу грифу “ДСК”, який суттєво звужує доступ до нього широкого загалу середнього і малого бізнесу у якості виконавців та співвиконавців оборонного замовлення, зменшує конкурентне середовище.

Попередній аналіз ДСТУ В-П 15.203:2017 вказує на те, що він за своєю побудовою, змістом нормативних положень, визначенням термінів, функціями учасників процесу тощо, практично, повністю копіює аналогічний російський стандарт — ГОСТ РВ 15.203-2001 “Порядок выполнения опытно-конструкторских работ по созданию изделий и их составных частей”, розроблений “ВНИИстандарт Госстандарта России”, який на відміну від українського, доступний в Інтернеті.

Таким чином, авторам ДСТУ В-П 15.203:2017, яким є Технічний комітет стандартизації (ТК 176) “Стандартизація продукції оборонного призначення”, для легітимізації цього стандарту залишилося тільки змінити в Україні Конституцію, законодавство та державний устрій на конституцію, законодавство та державний устрій Російської Федерації або СРСР?!

Більш глибокий аналіз ДСТУ В-П 15.203:2017 вказує на невідповідність його положень національному законодавству, зокрема:

• частині другій статті 120 Конституції України, згідно якої організація, повноваження і порядок діяльності центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України;

• Закону України “Про державне оборонне замовлення”:

— частині четвертій статті 9, згідно якої Порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення визначає Кабінет Міністрів України (постанова КМУ від 20.02.13 № 120);

— частині сьомій статті 6, згідно якої Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонного замовлення, а також порядок контролю за його виконанням визначає Кабінет Міністрів України (постанова КМУ від 27.04.11 № 464);

• Закону України “Про Збройні Сили України”, згідно якого Кабінет Міністрів України встановлює Порядок забезпечення справності, технічної придатності та модернізації озброєння та військової техніки Збройних Сил.

• постанові Кабінету Міністрів України від 25.03.15 № 135 “Про затвердження Порядку відновлення, ремонту, модернізації, збільшення установленого ресурсу та продовження строку служби (зберігання) озброєння, військової і спеціальної техніки, за якими не здійснюється авторський нагляд” (у редакції постанови від 26.07.18 № 591);

• розпорядженню Кабінету Міністрів України від 01.07.09 № 756 “Про схвалення Концепції створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки”, яким визначено послідовність створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки;

• розпорядженню Кабінету Міністрів України від 03.09.08 № 1170 “Про схвалення Концепції проекту Закону України “Про розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки”, яким визначено перелік норм і положень у цій сфері, що мають бути урегульовані зазначеним законом (Відповідно до цієї Концепції Урядом України з 2010 року було послідовно зареєстровано у Верховній Раді наступні законопроекти : № 7520 від 27.12.10, № 2420а від 21.06.13 та № 7389 від 12.12.17);

Зазначений стандарт має регулятивний характер, регулює суспільні відносини у сфері оборони, встановлює правила поведінки, визначає процедури та встановлює порядки, які всупереч частині другій статті 23 Закону України “Про стандартизацію”, мають дотримуватися як суб’єкти господарської діяльності, так і державні органи.

На сьогодні відповідно до Закону України “Про національну безпеку України”, правову основу державної політики у сфері оборони становлять Конституція України, цей закон, інші закони, а також видані на їх виконання інші нормативно-правові акти, які не передбачають урегулювання Порядку виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення (модернізації) озброєння і військової техніки в інтересах обороноздатності нормативними документами у статусі національних стандартів, затверджених державним підприємством.

Відповідно до Закону України “Про стандартизацію”, стандарт — нормативний документ, заснований на консенсусі і застосовується на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Проте національний стандарт ДСТУ В-П 15.203:2017, який безпосередньо регулює порядок виконання державного оборонного замовлення із створення озброєння, військової і спеціальної техніки, затверджено наказом державного підприємства без погодження (досягнення консенсусу) з керівниками державних органів — державних замовників з оборонного замовлення та суб’єктів господарської діяльності — виконавців оборонного замовлення і обов’язковість його застосування не передбачена, навіть, постановою КМУ від 20.02.13 № 120 “Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції”, яка урегульовує в цілому зазначену сферу діяльності.

Очевидно, що проблема виникла внаслідок некоректного вибору об’єкта стандартизації — “Порядку виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення (модернізації) озброєння і військової техніки в інтересах обороноздатності й безпеки України”.

Якби об’єктом стандартизації був порядок виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення продукції промислового або цивільного призначення, то ніяких проблем з його використанням (застосуванням) не виникало б.

Таким чином, внаслідок впровадження ДСТУ В-П 15.203:2017, державні замовники та виконавці оборонного замовлення під час створення та модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки мають керуватися документом (Порядком), затвердженим наказом державного підприємства, який не є частиною законодавства та суперечить йому.

Важливо відмітити, що Протоколом засідання Кабінету Міністрів України від 20.02.13 № 14 про прийняття постанови КМУ “Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції” Уряд одночасно зобовязав:

“Мінекономрозвитку разом з Міноборони, Мінфіном, Мінпромполітики, Державним космічним агентством, ДК “Укроборонпром” та за участі генеральних конструкторів із створення техніки для потреб оборони і безпеки держави забезпечити контроль за дотриманням вимог Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції під час формування та виконання державного оборонного замовлення”.

І знову в державі виникла ситуація хаосу, коли Порядок розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення встановлено двома різними за статусом документами:

1) постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.13 № 120 “Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції”;

2) державним стандартом ДСТУ В-П 15.203:2017 “Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Виконання дослідно-конструкторських робіт зі створення виробів та їхніх складників. Основні положення”.

При цьому, якщо повноваження затверджувати такий Порядок Кабінетові Міністрів передбачені Законом України “Про державне оборонне замовлення”, то повноваження Національному органу стандартизації — державному підприємству “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” затверджувати своїм наказом від 21.12.17 № 444дск такий Порядок у форматі державного стандарту ДСТУ В-П 15.203:2017, на сьогодні Законом не передбачено.

Очевидно, розуміючи таку ситуацію, розробники стандарту з метою подальшої його легітимізації, підготували і в установленому порядку внесли на розгляд Кабінетові Міністрів законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів”, який у подальшому було внесено до Верховної Ради України (реєстр. № 8370 від 17.05.18) та нещодавно прийнято за основу.

Таким чином сьогодні у Верховній Раді на розгляді знаходиться два законопроекти, внесених Кабінетом Міністрів:

1) “Про створення та виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки” (реєстр. № 7389 від 12.12.17)

2) “Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів” (реєстр. № 8370 від 17.05.18).

Обидва — спрямовані на створення національної системи розроблення та поставлення на виробництво озброєння, військової і спеціальної техніки.

Перший — відповідно до Конституції та законів України, другий, запозичений у Російської Федерації, — відповідно до військових стандартів СРСР.

Який шлях обере Верховна Рада України? — покаже час, а державним замовникам з оборонного замовлення та виконавцям, схоже на те, що на 28 році Незалежності необхідно буде продовжувати керуватися у цій сфері стандартом СРСР 40-ка річної давнини (ГОСТ В 15.203-79 “Порядок выполнения опытно-конструкторских работ по созданию образцов”).

Лев Дронов

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Optionally add an image (JPEG only)