Успіхи, які вісутні, або голий король Романов

 

        Ось і відбулась чергова виставка «Зброя та безпека» у м. Києві, на якій різні підприємства ОПК України та інших країн представили свої експозиції.

        Серед учасників виставки — і підприємства ДК «Укроборонпром».

        Цікаво, що виставка проходила майже в ті дні, коли з’явились новини про успішні випробування США гіперзвукових безпілотних летальних апаратів, які здатні розвивати швидкість до 6500 км на годину, про розробку низкою країн, у т.ч. країною-агресором Росією, гіперзвукових ракет, а також про розробку систем захисту від гіперзвукової зброї.

        Світ не стоїть на місці, і постійно удосконалює зразки озброєння, по суті готуючись до переходу на інший етап еволюції. До цього, десь півроку тому, США разафішувала успішні випробування лазерної зброї.

        Так, можливо до серійного випуску цих зразків ще далеко, але ж у це вкладаються мільярди доларів і процес буде йти. Якщо не завтра, то через 1-2 роки країни, що мають передові технології розробки новітнього озброєння, будуть далеко попереду нас.

        Чим же здивувала цьогорічна виставка, в контексті розробок ДК «Укроборонпром»? Може там презентували проривні технології, завдяки яким станеться небачений розвиток ОПК України? Може черги іноземних делегацій стояли до керівництва «Укроборонпрому» аби те погодилося підписати нові багатомільярдні контракти?

        На жаль, ні. Ця виставка, попри потужну піар-кампанію у ЗМІ про начебто величезні успіхи ОПК, зокрема завдяки Укроборонпрому, стала повним розчаруванням і лише підтвердженням  наших невтішних висновків – Укроборонпром веде підприємства не до розвитку, а навпаки, до стагнації. Навіть створення української АРПА, на манер американської ДАРПА, яке було черговим інформаційним вибухом на минулорічній виставці, а виявилось пуком, не допомогло.

        Найбільшим відкриттям виставки стала відсутність експозиції ДП «Антонов» — підприємству, відверто кажучи, немає чим пишатися і що презентувати. Пан Романов і його команда так докерувалися, що вирішили краще не світити підприємство на виставці, ніж в черговий раз презентувати напрацювання попередників. Про катастрофічний стан ДП «Антонов» трохи пізніше, в окремій публікації.

        Можна, звісно, виправдати керівництво Укроборонпрому і сказати, що цього року виставка була не спільно з авіасалоном «Авіасвіт-XXI». Але ж чомусь ПАТ «Мотор Січ» та виробникам авіаційних агрегатів це не завадило презентувати свою продукцію. До речі, і охочих укласти з ними угоди було чимало. На виставці був представлений навіть 410 завод цивільної авіації, у якого були чималі перспективи в рамках державно-приватного партнерства (приватний партнер – Мотор Січ) за часів керівництва Сергія Подрєзи. Зараз вони (перспективи) повністю знівельовані новим керівником Віктором Ганькевичем та його командою. Інша справа, що представляти практично немає чого. Як зазначив  в приватній розмові з нами один з незалежних авіаекспертів, він не бачить гарних перспектив у 410 заводу. Замість розвитку підприємства нове керівництво зайняте працевлаштуванням великої кількості радників, родичів та херсонських друзів верхівки Укроборонпрому, які скоріше не допомагають працювати, а навпаки, заважають.

        Не побачили ми експозицію одного з найбільших державних підприємств – Харківського авіаційного заводу. Там ставленик пана Романова, тракторист за освітою, пан Кривоконь, не досягши особливо великих успіхів, через декілька місяців, за протекції Романа Анатолійовича, втік керувати на ДП «Антонов». Тепер і там, і там замість літаків одна кінська сила.

        Не можна сказати, що на цьому фоні у приватних підприємств авіаційної групи все навпаки і вони настільки процвітають, що не знають, куди гроші дівати. Справа у тому, що вони пов’язані технологічним циклом з державними підприємствами, якими керує Укроборонпром, тож недолугість концерну чіпляє і їх.  Наприклад, це чітко відображає робота інституту державно-приватного партнерства. Відкриваючи виставку Секретар РНБОУ пан Турчинов особливо наголошував про те, як гарно працює цей інститут. Може це йому так Романов ока замилює? На практиці Укроборонпром застосовує всілякі бюрократичні перепони аби не дозволити працювати на цих принципах. Ті ж ХАЗ і 410 завод цивільної авіації вже давно могли б працювати на повну потужність, але кому це потрібно? Володарям дипломів MBA? Та хіба Романов, Кривоконь, Ганькевич і Ко прийшли на ці підприємства для цього? Ми переконані, що вони не тільки не вміють, але і не знають як це зробити. Можливо, вони гарно знаються на офшорній тематиці, але ж не на виробництві. Звідси і всі біди.

        І що виходить? Приватні підприємства бажають йти вперед, далі розвиватися, а державні тягнуть їх у своє болото стагнації та повної відсутності світлих перспектив. Зверніть увагу на нову політику Мотор Січі: побачивши, що авіаційний напрямок поки що безперспективний (з такими менеджерами як Романов), вони активно просувають вертолітну тематику. Зараз не лише Мотор Січ, а і чимало наших приватних підприємств активно співпрацюють з Китаєм. Бо в Україні вони не потрібні. На жаль…

        Чим може похвалитись неавіаційна група? У нас з’явилися нові танки чи БТР-и? Чи нова супер-ракета? А може будується потужний авіаносець? Чи Джавелін – це вже минуле, бо українські підприємства під мудрим керівництвом Укроборонпрому сконструювали принципово нову зброю?

        Та ні, всі досягнення – це, як правило, модернізація старих зразків зброї. Тобто нічого принципово нового. Може у нас конструктори недолугі?  Чи працівники не знають як працювати? Аж ні. У нас є талановиті конструктори, інженери і працівники. Дуже талановиті. Є талановита молодь, яка освоює спеціальності у сфері ОПК.

        Але ж про які досягнення можна говорити, якщо науково-випробувальні роботи практично не фінансуються? Ми впевнені, що наші підприємства ОПК досягли б значно вагоміших результатів, якби був адекватний менеджмент і гроші, які відправляються в офшори, направлялись на фінансування відповідних програм.

        Якщо авіаційний сектор йде на дно, то суднобудівний вже давно там. Не можна сказати, що і інші сектори ОПК в кращому стані. Хіба що ракетний (мова йде про «ЛУЧ» і суміжні підприємства) демонструє більш-менш певні успіхи. Та й то через те, як зазначає колишній перший заступник Міністра промислової політики Володимир Рижов, що свого часу був належним чином профінансований з Держбюджету. Якби не це, то зараз не було і ракетного сектору. Стосовно «Південьмашу», то там все так само жахливо, як і у суднобудівній галузі.

        В приватних розмовах керівники підприємств і експерти ОПК майже всі одностайно говорять про надзвичайно складні часи, про катастрофу, яка нависла над «оборонкою». І ніхто (!) не бачить перспектив, принаймні поки такі «специ» як Романов будуть керувати ОПК. Ніхто (!) і слова гарного не сказав за Укроборонпром. Лише навпаки – що всіляко заважає, гребе гроші і нічим не допомагає. Підприємства концерну кинуті на призволяще і мають самі крутитися як білка у колесі.

        Цікаво, що до останнього часу неофіційно анонсувалось відкриття виставки самим Президентом. Але, раптово, вночі він скасував свою присутність. Воно і не дивно, адже щоб відкривати виставку, потрібно щось продемонструвати. Принаймні якісь успіхи. А вони відсутні.  Цього року навіть сам пан Романов не побажав «тусуватися» на виставці. Бо занадто вже багато незручних питань журналісти могли йому поставити. Тому цю місію він скинув на своїх заступників. Як то кажуть, Президента немає, то і Романову немає чого там робити. Рівень німбу не той.

        Але навіть не це викликає сміх крізь сльози. Відразу після завершення виставки сайт Укроборонпрому цілих 10 днів не оновлював своїх новин! Так, наче ця виставка – апофеоз усіх досягнень Укроборонпрому і на цьому варто поставити крапку. Насправді ж, новини доводиться висмоктувати з пальця —  навіть дрібні події концерн виставляє, як епохальні.

        Ми не ставили собі за мету оцінити виставку на рівні військових експертів – проаналізувати кожен експонат, їх техніко-економічні показники, порівняти з аналогічною продукцією інших країн, оцінити обсяг вільного ринку для цієї продукції, тощо. Ми лише передали саму атмосферу виставки, а вона чітко демонструє нові тенденції в оборонці – стагнацію, швидку втрату висококваліфікованої робочої сили, старіння обладнання і технологій, неефективний менеджмент, оточений шлейфом корупційних скандалів, а внаслідок цього – втрату ринків збуту, втрату довіри партнерів і взагалі інтересу до України, як  до потужного виробника зброї і високотехнологічної продукції у минулому.

        Це не означає, що все втрачено. Хтось руйнує, а хтось будує. Наша місія – допомогти будувати. І чим швидше суспільство зрозуміє проблеми вітчизняного ОПК, тим швидше воно візьме новий курс – на оновлення і розвиток, на інтеграцію зі світовими лідерами. Але вже без тих, хто цьому заважає.

 

Лев Дронов

3 Comments

  1. Критика, безусловно, конструктивна. Но она должна быть ещё более жёсткой! К сожалению, журналисты, видя, что происходит с ОПК Украины под руководством окружения президента, лишь эмоционально высказывают своё, абсолютно справедливое отношение к вопросу. Казалось бы, по нашим законам, достаточно одной из таких публикаций, чтобы прокуратура, НАБУ, САП начали бы официальное расследование. Но! Все перечисленные, назначены тем же президентом, являются его людьми и не будут ничего делать против ветра..
    Поэтому, полагаю, нужно более формализовано фиксировать факты, проецируя их на законодательные нормы. Например, вместо возмущений о кадровых назначениях, привести существующие положения об аттестации, образовании, опыте и произвести анализ уровня успехов на предыдущей работе. Отчёты о работе предприятий Укроборонпрома не засекречены. В налоговой есть все официальные документы, оценивающие работу заводов и КБ. Посмотрите, что было и что стало. Тогда, тот же кривоконь может быть оценен не только на уровне устных характеристик.
    Нужно собирать и систематизировать факты, как это делала и делает группа Bellingcat, расследуя катастрофу малазийского Боинга. Это частная компания, созданная по такой же частной инициативе и финансируемая за счёт пожертвований.
    У вас есть все предпосылки создать непоколебимый обличительный материал против воров в системе ОПК. Если нужны деньги на подключение юристов, финансовых аналитиков, технических экспертов, полагаю, было бы вполне корректно открыть соответствующий счёт, чтобы и мы смогли поучаствовать в оздоровлении государства.
    Вы задеваете возмутительные вещи в практике работы наших госучреждений, но вы порой даже не представляете, насколько крупные проблемы вы зацепили… За этим кроются системные действия, которые подпадают под конкретные статьи уголовного кодекса по статьям связанными с госизменой, шпионажем, переходом на сторону противника, вредительством и др.
    Если те, кто обналичивает бюджетные средства, предназначенные для армии, будут знать, что в исключительных случаях (а это возможно даже по существующему законодательству) к ним может быть применена высшая мера наказания, их прыть и бравада будут очень быстро сойдут на нет.
    Пишите и проецируйте на закон. Пусть с перехлёстом, но это, всё-же полезней, чем просто констатация преступных фактов.

    • Что касается «против ветра…»

      Абсолютно согласен с Вами, Владимир. Более того, активные действия – обращения в эти и другие надзорные органы не возымели никаких глобальных последствий. Все в один голос: дайте нам какие-то бумаги, которые подтверждают ваши слова. Ать ять, вы же органы! Поставьте на прослушку, истребуйте эти бумаги. Вот вам схемы, вот действующие лица, вот свидетели. Нет, вот на бумаге должно быть подтверждение ваших слов, что такой-то делал то-то, а такой-то то-то и деньги перечислялись туда-то.

      Например, около полутора лет назад на КБТЗ под танками были найдены танковые стволы. Много. Территория завода огромная и много техники стоит и ржавеет. Еще той, что нам досталась после распада СССР. Ушлый советник Романова, Андрюша Мушаков, который работал у него в Херсоне, быстро придумал схему: стволы с Киевского бронетанкового доводить на Киевском КБ «Артвооружение» и отправлять на ЗИМ в Харьков, под контракт в Таиланд танков «Оплот». Начали гонять воздух: ЗИМ платил на «Артвообружение», а потом эти деньги обналичивали. А стволы привозили на ЗИМ прямо с КБТЗ. Стволы были не учтены, по документам они, якобы, прибывали с КБ «Артвооружения». А по факту грузили прямо на Киевском бронетанковом и везли в Харьков. Каждый ствол 120 000 $ (примерно, по такой цене их должны были поставить из оффшора Сент Винсент и Гренадины под Таиландский контракт). 10 танков ЗИМ сделал для Таиланда и 5 купили ВСУ, когда Таиланд отказался от «Оплотов». Всего 15. Арифметика на сложная. Вот схема. Вот свидетели. А им давай документы, где и на каком «конверте» деньги налились.

      Хотя, по некоторым фактам в наших обращениях военная прокуратура все-таки открыла досудебное расследование. Ну пусть хоть так.

      Что касается кадровых назначений: «не только на уровне устных характеристик»

      Здесь еще возникает один интересный вопрос: кто и как назначал этих кривоконей. И как они появлялись в Оборонпроме. Если взять того же Кривоконя, то он надел форму, награды, взял свою книгу о Харьковском тракторном и заявился на прием к Романову. Не известно (пока), через кого он попал, но сам процесс его появления был именно таким. Так вот, Кривоконь служил в Афганистане, в военных действиях участия не принимал, сидел в штабе в Кабуле. Поэтому форма и ордена у него есть. И еще Кривоконь кандидат тракторных наук, как-то так. Весь комплект: МВА, которое так любит Романов, заменяет ученая степень, форма, ордена, о которых Романов мечтает (звезда Героя). Еще добавить слегка придурковатый вид, как говорил Петр I: «Подчиненный, перед лицом начальствующим, должен иметь вид лихой и придурковатый, дабы разумением своим не смущать оное». Так после этой аудиенции Кривоконь был определен советником к Артуру Херувимову. Там проявил абсолютную лояльность. Сильно не напрягался, но во всем был готов поддержать линию директора Концерна. Так, через время, он и был назначен на ХАИ. А дальше, когда А. Коцюбе (директору Антонова) надоело прогибаться под…, то тут Кривоконь и пригодился. Потому что у Романова скамейка запасных уже пуста: на ней давно нет способных, иногда появляются лояльные.

      Теперь на Антонове совсем невесело: специалисты массово увольняются. Затеял месяц назад Кривоконь массовое мероприятие: чествование участников АТО. Хорошее дело. Но… Участников АТО посадили на третьи и четвертые ряды, чтобы в первых село начальство оборонпромовское. А для кого праздник, спрашивается? Замполитовские корни Кривоконя не пропьешь, не понимает, что времена изменились. Дальше. Приехал Романов, стал рассказывать, как в концерне заботятся об участниках АТО. Хотя, наверное, сами участники должны рассказать об этом Романову (и не только) и благодарить его за заботу. Минут через 30 в результате паузы из-за убытия Романова (Кривоконь побежал его провожать, а без него дальше «чествование» не стали проводить) половина зала ушла с события.

      Теперь все-таки о скамье запасных. В январе 2015 года Кабмин обязал проводить конкурсы на руководителей государственных предприятий. В их числе оказались и предприятия Укроборонпрома. Думаю, стоит широко осветить эту тему и выложить в пост: как все начиналось и чем закончилось. Если проводить конкурсы честно, открыто, то вот это и есть источник свежей, не застоявшейся крови, прогрессивных идей, инвестиций и людей. Честно – в первую очередь. Да, эту тему стоит раскрыть обязательно.

      Так вот. Через полгода работы конкурсной комиссии настала очередь Львовского бронетанкового. Романов лично звонил всем членам конкурсной комиссии и говорил, что нужно проголосовать за Тымкива. Чем закончилось правление Ромы Тымкива мы все видели. А за кулисами осталось: завод в убытках, работники распущены, «Дозор» похоронен. Плюс уголовные дела, «руки повідрубаю» — с кого только нужно начинать? Может с себя? Хотя бы пальчик. Плюс, по всей вероятности, Рома Романов и сдал Рому Тымкива. Столько денег убили на «Дозор» (это тоже осталось за кадром, нам показали только аферу с двигателями). Нужно кого-то было сделать козлом отпущения.

      Что касается подключения юристов, аналитиков, экспертов и систематизации фактов, наши предложения отправлены на Ваш email.

      Владимир, благодарим Вас за конструктивную критику и, как всегда, оригинальные мысли и идеи.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

Optionally add an image (JPEG only)