ІМІТАЦІЯ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО УПРАВЛІННЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВИМ КОМПЛЕСОМ

Нещодавно Кабінет Міністрів України постановою від 24.01.20 № 54 утворив Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу та затвердив Положення про неї.

Як зазначено у пункті 1 положення, Міжвідомча комісія є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним для забезпечення узгодження дій центральних органів виконавчої влади з питань, пов’язаних з функціонуванням оборонно-промислового комплексу у рамках формування та реалізації державної військово-промислової політики.

Одним із основних завдань комісії є сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади з питань, що належать до її компетенції.

У чому полягає координація дій органів виконавчої влади під час формування і реалізації військово-промислової політики, у Положенні не розкривається, як і не визначається компетенція комісії у сфері військово-промислової політики.

Разом з тим Сектор безпеки і оборони України відповідно до Закону України «Про національну безпеку України» складається з чотирьох взаємопов’язаних складових:

  • сил безпеки;
  • сил оборони;
  • оборонно-промислового комплексу;
  • громадян та громадських об’єднань, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.

До складу сектору безпеки і оборони також входить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику.

Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.19 р. № 838 на сьогодні є Мінекономіки.

В той же час Мінекономіки не є галузевим центральним органом виконавчої влади і через це покладання на нього таких повноважень є проблематичним. Тому для страховки і було створено Міжвідомчу комісію з питань оборонно-промислового комплексу, як консультативно-дорадчий орган Уряду.

Але Стратегією національної безпеки, затвердженою Указом Президента України від 26.05.15 № 287, визначено, що одним із основних напрямів державної політики національної безпеки України є централізоване управління сектором безпеки і оборони у мирний час, у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці, та в особливий період, міжвідомчу координацію і взаємодію.

Воєнною доктриною, затвердженою Указом Президента України від 24.09.15 № 555, оборонно-промисловий комплекс визначено як сукупність підприємств, установ і організацій промисловості та науки, що розробляють, виробляють, модернізують і утилізують продукцію військового призначення, виконують послуги в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки й оборони, а також здійснюють постачання товарів військового призначення та подвійного використання, надання послуг військового призначення під час виконання заходів військово-технічного співробітництва України з іноземними державами. Тобто, оборонно-промисловий комплекс — це не тільки підприємства Концерну «Укроборонпром», а і будь-які інші підприємства всіх форм власності, а також наукові установи, що задіяні у виконанні завдань державного оборонного замовлення.

Отже, на сьогодні модель вертикалі централізованого управління оборонно-промисловим комплексом виглядає так:

Президент України (Верховний Головнокомандувач) → Кабінет Міністрів → Мінекономіки → підприємства оборонно-промислового комплексу.

Виникає питання, а де у цій вертикалі державного управління місце і роль Державного концерну «Укроборонпром», як суб’єкта господарювання?

Слід зазначити, що органами державного управління ОПК у минулому були:·        Державний комітет України по оборонній промисловості і машинобудуванню;

  • Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії
  • Міністерство промислової політики (Національне космічне агентство);
  • Агентство з питань оборонно-промислового комплексу у складі Мінпромполітики.

Однак, наприкінці 2010 року централізовану модель управління ОПК було зруйновано утворенням Державного концерну «Укроборонпром» — уповноваженого суб’єкта господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому  та виведенням його із сфери управління центральних органів виконавчої влади.

З часом стало зрозумілим, що Концерн — штучна паразитуюча прокладка, яка ні на що не впливає, ні за що не відповідає, нікому не підпорядковується, ні ким не контролюється і нікому не звітує про результати своєї роботи. При цьому, структура апарату Концерну, штатна чисельність, розміри заробітної плати працівникам апарату Концерну з державними органами (Кабміном, Мінфіном, Мінекономрозвитку) не погоджуються, оскільки Концерн утримується не з державного бюджету, а за рахунок внесків підприємств – учасників. Працівники апарату Концерну не є державними службовцями і на них не поширюються публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Детально на ukroboronprom.info:

Що заважає Укроборнпрому ефективно керувати ОПК

Кому в Укроборонпромі заважають генеральні конструктори…

Як Укроборонпром використовує внески підприємств…

Очевидно розуміючи, що Концерн не вписується у систему центральних органів виконавчої влади, тодішній Уряд постановою від 09.06.11 № 654 теж утворив Міжвідомчу комісію з реструктуризації підприємств оборонно-промислового комплексу, головою якої було призначено Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра економічного розвитку і торгівлі.

Тобто, життєдіяльність Концерну було підстраховано тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Кабінеті Міністрів.

Проте, питання політичної відповідальності за стан справ у оборонно-промисловій сфері залишилося відкритим, оскільки Міжвідомча комісія, яку очолював тодішній Перший віце-прем’єр-міністр Андрій КЛЮЄВ, залишилася консультативно-дорадчим органом Уряду.

Через два роки постановою КМУ від 13.03.13 № 180 зазначену комісію було ліквідовано і «Укроборонпром» отримав повну самостійність і незалежність від державних інституцій, яка триває до цього часу.

Вперше на безконтрольність «Укроборонпрому» звернув увагу Уряд Арсенія ЯЦЕНЮКА з початком військовій агресії Російської Федерації, прийнявши відповідне рішення.

І ось, Кабінет Міністрів України постановою від 24.01.20 № 54, фактично по шаблону, повторює склад комісії ОПК при  РНБОУ (30 членів!), призначивши Головою комісії заступника Міністра економіки, який, навіть, не є членом Уряду.

Неважко спрогнозувати результати діяльності такого «колгоспу» — продовження імітації централізованого державного управління ОПК, яке триває з 2011 року.

В той же час на рівні Президента України, Верховної Ради і Уряду з 2014 року продовжуються дискусії:

Чи потрібен Україні, яка знаходиться у стані війни з Російською Федерацією, окремий центральний орган з управління оборонною промисловістю, так як це є в Республіці Білорусь, Азербайджані та багатьох інших, не воюючих країнах?

Лев Дронов

2 комментария

  1. Мне почему-то кажется, что основные события будут происходить здесь:
    «На базі комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки утворили міжвідомчу робочу групу щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром»».

  2. Уважаемый Лев!
    Сейчас, может быть даже более важной, является работа другой Комиссии.
    у КОМІТЕТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УТВОРИЛИ РОБОЧУ ГРУПУ ДЛЯ РЕФОРМУВАННЯ ДК «УКРОБОРОНПРОМ» 11.02.2020
    На базі комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки утворили міжвідомчу робочу групу щодо реформування Державного концерну «Укроборонпром».
    Мне кажется, было бы полезно обменяться мнениями.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Optionally add an image (JPEG only)