Асоціація з Євросоюзом та маніпуляція з оборонними закупівлями

На нараді з проблемних питань діяльності держконцерну «Укроборонпром» за участю президента Володимира Зеленського в Харкові Айварас Абромавичус анонсував, що новий «проривний, революційний» законопроект про державні оборонні закупівлі буде незабаром подано до Верховної Ради.

У чому полягає «прорив» і «революція» законопроекту — розглянуто раніше:

А тепер спробуємо розібратися: чи дійсно Євросоюз вимагав від України прийняття Закону України від 17.07.2020 № 808-IX «Про оборонні закупівлі» у такому вигляді?

У відповідності до пункту третього розділу другого Методичних рекомендації Апарату Верховної Ради України щодо розроблення проектів законів та дотримання вимог нормопроектувальної техніки від 21.11.2000 № 41, у випадках, коли є потреба роз’яснити необхідність і мету видання закону, в законопроекті дається вступна частина — преамбула.

У преамбулі Закону України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX зазначено, що цей Закон передбачає гармонізацію законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС відповідно до Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).

Однак, Угода про Асоціацію не передбачає необхідність гармонізації законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС і про це прямо не передбачено в Угоді про асоціацію.

Глава 8 «Державні закупівлі» розділу IV Угоди про асоціацію, передбачає послідовне наближення законодавства України у сфері державних закупівель до acquis ЄС у сфері державних закупівель, на основі принципів встановлених в Директиві 2004/18/ЄС ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ В ДЕРЖАВНОМУ СЕКТОРІ та Директиви 2004/17/ЄС ЩОДО ЗАКУПІВЕЛЬ У СФЕРІ КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА.

Пункт перший статті 149 Глави 8 «Державні закупівлі» розділу IV Угоди про  асоціацію встановлює, що ця Глава застосовується до державних контрактів на виконання робіт, постачання товарів та надання послуг, а також до контрактів на виконання робіт, постачання товарів і надання послуг у комунальному та інфраструктурному секторах, а також договорів концесії на виконання робіт та надання послуг.

При цьому, стаття 143 частини 7 «Винятки» Глави 6 розділу IV Угоди про асоціацію передбачено, що ніщо в цій Угоді не може тлумачитися як таке, що:

a) вимагає від будь-якої Сторони надання будь-якої інформації, розголошення якої ця Сторона вважає несумісним з принциповими інтересами власної безпеки; або

b) не дозволяє будь-якій Стороні вживати будь-які із зазначених нижче заходів, які ця Сторона вважає необхідними для захисту принципових інтересів власної безпеки і які:

  • i) пов’язані з виробництвом зброї, військового спорядження або матеріалів для ведення воєнних дій чи з торгівлею ними;
  • ii) пов’язані з економічною діяльністю, яка здійснюється безпосередньо або опосередковано для цілей забезпечення військових формувань;
  • iv) вживаються під час війни або інших надзвичайних ситуацій у міжнародних відносинах; 

Подібні положення викладені і в статті 472 Глави 2 розділу VII Угоди про асоціацію, а саме:

Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Стороні вживати будь-яких заходів:

а) які, на її думку, необхідні для того, щоб запобігти розголошенню інформації, що суперечить суттєвим інтересам її безпеки;

b) які пов’язані з виробництвом зброї, військового спорядження та матеріалів чи торгівлею ними або з дослідженнями, розробкою чи виробництвом, необхідними для цілей оборони, за умови, що такі заходи не завдають шкоди умовам конкуренції стосовно продукції, яка не призначена для використання виключно для військових цілей;

с) які вона вважає необхідними для забезпечення власної безпеки, у випадку серйозних внутрішніх безпорядків, які порушують закон і громадський порядок, під час війни або серйозного міжнародного напруження, яке становить загрозу війни, або для виконання взятих на себе зобов’язань з підтримання миру та міжнародної безпеки;

Враховуючи викладене, Угода про асоціацію не встановлює жодних зобов’язань щодо гармонізації законодавства України у сфері оборонних закупівель з положеннями Директиви 2009/81/ЄС, а преамбула Закону України «Про оборонні закупівлі» від 17.07.2020 № 808-IX є перебільшеною.

Також слід зазначити, що положення Директиви 2009/81/ЄС передбачають її застосування для підтримки безпеки та суверенітету держав-членів і автономії Союзу. Зазначається, що відсутність загальносоюзних  режимів  у  вказаних  сферах перешкоджає відкритості ринків оборони та безпеки для держав-членів. Положення директиви також передбачають взаємне визнання національних допусків до секретних матеріалів і обмін секретною інформацією між замовниками та європейськими компаніями.

Отже, імплементація Директиви 2009/81/ЄС у Законі України «Про оборонні закупівлі» за умови відсутності вільного доступу державних органів та суб’єктів господарювання України до європейського ринку та відповідної інформації про нього, — не відповідає меті її впровадження, задекларованій у преамбулі Закону.

Лев Дронов

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Optionally add an image (JPEG only)